Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Цедік М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Цедік М. Г. Форсайт як метод стратегічного планування регіонального розвитку в сфері транскордонного співробітництва в Україні [Електронний ресурс] / М. Г. Цедік // Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія : Управління. - 2012. - Вип. 4. - С. 255-261. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvamu_upravl_2012_4_35 | ||
| 2. | 
Цедік М. Вибір методів для регіонального форсайту [Електронний ресурс] / М. Цедік // Актуальні проблеми державного управління. - 2015. - Вип. 4. - С. 37-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdyo_2015_4_8 | ||
| 3. | 
Цедік М. Г. Розвиток територіального форсайту в Україні та swot-аналіз його регіональної складової [Електронний ресурс] / М. Г. Цедік. // Державне управління: удосконалення та розвиток. - 2016. - № 2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2016_2_7 | ||
| 4. | 
Бакуменко В. Д. Формування системи базових знань у галузі публічного управління та адміністрування [Електронний ресурс] / В. Д. Бакуменко, О. О. Красноруцький, М. Г. Цедік // Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. - 2019. - Вип. 1. - С. 5-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnadu_2019_1_3 | ||
| 5. | 
Довгань О. В. Політичний вимір феномену смислу в парадигмі публічного управління [Електронний ресурс] / О. В. Довгань, Р. І. Ленда, М. Г. Цедік // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Серія : Державне управління. - 2019. - № 3. - С. 5-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnaddy_2019_3_3 Розкрито головні особливості побутування феномену смислу в політичному вимірі, які продукують потребу в пошуку спільних конститутивних рис між промовою звуковою і вербальною. Останнє базується на тому, що природна мова не є моделлю звукової комунікації, незважаючи на те, що вона з усіх існуючих семіотичних систем має найширший спектр виразності. Саме тому їй недоступна повнота вираження, оскільки неможливо перекодувати у слова весь досвід людства - фізичний і розумовий, хоча б з урахуванням того, що діяльність людства триває - і цей досвід поки не кінцевий. Відтак, до комплексу специфічних невербальних інструментів соціокомунікативного механізму належить вагома роль у моделюванні конструктивної взаємодії в комунікативному просторі державного й публічного управління з огляду на його фундаментальні функції в соціумі. Таким чином, формування смислу у сфері публічного й державного управління постає необхідною мовно-філософсько-світоглядною практикою, навичками, які входять до професіограми сучасного управлінця, оскільки цей процес розгортається повсякчас, а плекання результату, суголосного соціальному замовленню - не лише вимога сучасного інформаційного суспільства, а й необхідна передумова функціонування нової європейської держави, якою стає Україна.Розкрито головні особливості побутування феномену смислу в політичному вимірі, які продукують потребу в пошуку спільних конститутивних рис між промовою звуковою і вербальною. Останнє базується на тому, що природна мова не є моделлю звукової комунікації, незважаючи на те, що вона з усіх існуючих семіотичних систем має найширший спектр виразності. Саме тому їй недоступна повнота вираження, оскільки неможливо перекодувати у слова весь досвід людства - фізичний і розумовий, хоча б з урахуванням того, що діяльність людства триває - і цей досвід поки не кінцевий. Відтак, до комплексу специфічних невербальних інструментів соціокомунікативного механізму належить вагома роль у моделюванні конструктивної взаємодії в комунікативному просторі державного й публічного управління з огляду на його фундаментальні функції в соціумі. Таким чином, формування смислу у сфері публічного й державного управління постає необхідною мовно-філософсько-світоглядною практикою, навичками, які входять до професіограми сучасного управлінця, оскільки цей процес розгортається повсякчас, а плекання результату, суголосного соціальному замовленню - не лише вимога сучасного інформаційного суспільства, а й необхідна передумова функціонування нової європейської держави, якою стає Україна. | ||
| 6. |
Довгань О. В. Соціокомунікативний механізм застосування інструментів нейронної мережі в публічному управлінні [Електронний ресурс] / О. В. Довгань, Р. І. Ленда, М. Г. Цедік // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Серія : Державне управління. - 2019. - № 4. - С. 19-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnaddy_2019_4_5 Унікальність запропонованого рішення полягає в простоті підходу до розв'язання такої важливої проблеми, як навчання розпізнаванню мови штучного інтелекту. Складність окресленого питання в тому, що мова є надзвичайно багатошаровим утворенням, а її зчитування людиною відбувається на кількох рівнях. Таким чином, основна проблема помилок того ж самого Google Translate та інших криється у тому, що мережа не враховує контекст та семантику мовних одиниць, переклад яких вона здійснює, натомість актуалізуючи їх поодинці. Запропоноване рішення полягає в локалізації смислу нейронною мережею за рахунок віх, або опорних точок, які програма зможе створити самостійно. Головна особливість технології - варіативність: кумуляція мовних одиниць відбуватиметься двома шляхами (накопичуватись будуть як типові мовні одиниці, так і нетипові). Такий підхід надасть змогу створити комплексність результатів кумуляції, надаючи можливість обрати різні шляхи аналізу отриманої мовної бази. Зазначений підхід надає можливість розглядати текст як діалог не лише автора з собою, читачем, а і дискурсом. Так, репрезентуючи цей діалог, людина не просто "вмонтовує" його в дискурс, але відтворює текст суголосно йому. При цьому носій мови побутує в неперервному діалозі з дискурсом, однією з форм взаємодії з яким виступає текст. Така взаємодія може мати характер як позитивної, так і негативної природи, оскільки Я в дискурсі може не тільки ототожнюватись, а й перебувати в протиставленні. Таким чином, текст розглядається як продуктивне джерело дослідження різноманітних аспектів побутування смислу, які несуть прагматичний початок: текст у такому сенсі сприймається як мисленнєвий експеримент, під час створення якого досвід, пережитий за його рахунок, інтегрується в Я, суголосний із дискурсом.Унікальність запропонованого рішення полягає в простоті підходу до розв'язання такої важливої проблеми, як навчання розпізнаванню мови штучного інтелекту. Складність окресленого питання в тому, що мова є надзвичайно багатошаровим утворенням, а її зчитування людиною відбувається на кількох рівнях. Таким чином, основна проблема помилок того ж самого Google Translate та інших криється у тому, що мережа не враховує контекст та семантику мовних одиниць, переклад яких вона здійснює, натомість актуалізуючи їх поодинці. Запропоноване рішення полягає в локалізації смислу нейронною мережею за рахунок віх, або опорних точок, які програма зможе створити самостійно. Головна особливість технології - варіативність: кумуляція мовних одиниць відбуватиметься двома шляхами (накопичуватись будуть як типові мовні одиниці, так і нетипові). Такий підхід надасть змогу створити комплексність результатів кумуляції, надаючи можливість обрати різні шляхи аналізу отриманої мовної бази. Зазначений підхід надає можливість розглядати текст як діалог не лише автора з собою, читачем, а і дискурсом. Так, репрезентуючи цей діалог, людина не просто "вмонтовує" його в дискурс, але відтворює текст суголосно йому. При цьому носій мови побутує в неперервному діалозі з дискурсом, однією з форм взаємодії з яким виступає текст. Така взаємодія може мати характер як позитивної, так і негативної природи, оскільки Я в дискурсі може не тільки ототожнюватись, а й перебувати в протиставленні. Таким чином, текст розглядається як продуктивне джерело дослідження різноманітних аспектів побутування смислу, які несуть прагматичний початок: текст у такому сенсі сприймається як мисленнєвий експеримент, під час створення якого досвід, пережитий за його рахунок, інтегрується в Я, суголосний із дискурсом. | ||
| 7. | 
Цедік М. Г. Визначення перспектив застосування регіонального форсайту в системі публічного управління України [Електронний ресурс] / М. Г. Цедік // Аспекти публічного управління. - 2016. - № 3. - С. 94-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aplup_2016_3_13 | ||
| 8. |
Бакуменко В. До питання оцінювання наукових результатів українських учених [Електронний ресурс] / В. Бакуменко, Н. Чала, М. Цедік // Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. - 2021. - Вип. 1. - С. 15-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnadu_2021_1_4 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |